Святий Володимир, великий князь Київський, увійшов в історію як Хреститель Київської Русі.
Володимир Святославич також відомий як Володимир Великий (960/963 – 1015) – великий князь київський (979–1015), князь новгородський (970–988).
Син київського князя Святослава Ігоровича. Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат та наступник київського князя Ярополка Святославича.
Під час монголо-татарської навали останки святого князя Володимира були поховані під руїнами Десятинного храму. У другій половині XIX століття у Києві було збудовано храм в ім'я святого рівноапостольного князя Володимира. 1888 року на березі Дніпра, неподалік місця Хрещення, було встановлено пам'ятник святому.
Почитати великого князя почали ще за життя (є численні свідчення про чудеса, що відбувалися за його заступництвом), але офіційна традиція склалася лише до XIV ст. Тоді було написано першу ікону «Святий Володимир» та визначено день пам'яті владики – 28 липня.
Молитва перед його чином приносить у душу мир, спокій та умиротворення, виганяє скорботу, розпач, апатію та гнів. Святий позбавляє сліпоти - не тільки тілесної, а й духовної - та інших важких захворювань.
Оклад ікони виготовили сучасні майстри ювелірної справи. Він покритий шаром срібла, інкрустований камінням, вінець позолочений та розписаний італійськими емалями.