Сюжет цього шедевра великого художника добре відомий: Запорізькі козаки пишуть відповідь на пропозицію турецького султана перейти на сторону Османської імперії. Зберігся текст цієї відповіді, повний найвишуканіших образ на адресу "владики блискучої Порти". Перед нами "мозковий штурм" - процес творіння відповіді султану.
Народна легенда розповідає, що написана відповідь запорожців була в XVII столітті, але історик Д. Яворницький стверджує, що є кілька списків цього тексту, що датуються 1600, 1620, 1667, 1713 і ще багатьма не те що роками, а цілими століттями. Чутки і домисли також стверджують, що отаманом Січі в той час був Іван Сірко.
Історичні факти, навпаки, повідомляють, що задум картини прийшов до Рєпіна, уродженцю української Слобожанщини, в 1878 році, коли був зроблений перший ескіз, але остаточно композиція картини почала набувати обриси в 1880 році і писалася довгих 9 років.
Історик Микола Костомаров підготував маршрут Рєпіну для подорожі по Україні для вивчення історичного матеріалу для картини. "Ну і народ! Голова оборотом йде від їх гаму і шуму, веселий народ. Чортячий народ!" Це початкове враження Рєпіна. А далі його думка поглиблюється: "Наше Запоріжжя мене захоплює цією свободою, цим підйомом лицарського духу, ця жменя молодців ... не тільки захищає всю Європу від східних загарбників, але загрожує навіть їх сильній тоді цивілізації і від душі регоче над їх східною зарозумілістю".
Про натурника: отаман Сірко, колоритний персонаж картини та історії, написаний з київського генерал-губернатора М.Драгомирова, старий козак у білій папасі - з "акули пера" того часу Гіляровського, а образ писаря втілив Д. Яворницького.
А тепер про тих персонажів, які безпосередньо перегукуються з гоголівським "Тарасом Бульбою ": гарний молодий чоловік на задньому плані племінник М. Глінки, його вважають прототипом Андрія, а ось одесит Микола Кузнєцов, з якого написаний поранений в голову козак, вважається Остапом. Навпрати синів - сам Тарас, тобто, професор консерваторії Петербурга А. Рубець, до речі, шляхетського походження.
Ця картина - символ безстрашності, любові до життя, оптимізму і "симфонія людського сміху". Все це уособлює цей сувенір.