Опис
Сюжет цього шедевра великого художника відомий: Запорізькі козаки пишуть відповідь на пропозицію турецького султана перейти на бік імперії Османа. Зберігся текст цієї відповіді, сповнений найвишуканіших образ на адресу "володаря блискучої Порти". Перед нами "мозковий штурм" – процес створення відповіді султану.
Народна легенда розповідає, що написана відповідь запорожців була у XVII столітті, але історик Д. Яворницький стверджує, що є кілька списків цього тексту, датованих 1600, 1620, 1667, 1713 та багатьма не лише роками, а цілими століттями. Чутки та домисли також стверджують, що отаманом Січі на той час був Іван Сірко.
Історичні факти, навпаки, повідомляють, що задум картини прийшов до Рєпіна, уродженця української Слобожанщини, у 1878 році, коли було зроблено перший ескіз, але остаточно композиція картини почала набувати обрисів у 1880 році і писалася довгих 9 років.
Про натурника: отаман Сірко, колоритний персонаж картини та історії, написаний із київського генерал-губернатора М.Драгомирова, старий козак у білій папці – з "акули пера" того часу Гіляровського, а образ писаря втілив Д.Г. Яворницького.
А тепер про тих персонажів, які безпосередньо перегукуються з гоголівським "Тарасом Бульбою": гарний хлопець на задньому плані племінник М.А. Глінки його вважають прототипом Андрія, а от одесит Микола Кузнєцов, з якого написано пораненого козака, вважається Остапом. Навпроти синів - сам Тарас, тобто професор А. Рубець, до речі, шляхетського походження.
Ця картина – символ безстрашності, любові до життя, оптимізму та "симфонія людського сміху". Усе це уособлює цей сувенір. Картина виготовлена сублімаційним друком на металі з разючою деталізацією та глибиною кольору, що робить зображення максимально реалістичним.
- Матеріал: сублімаційний друк на металі
